Про нашу патронку - Агнешку Голланд

Режисерка, яка говорить про вибір людини

Агнешка Голланд народилася 28 листопада 1948 року у Варшаві. Вона є однією з найвідоміших польських режисерок і сценаристок, авторкою фільмів, високо оцінених у Польщі та за кордоном.

У її творчості часто звучать теми свободи, відповідальності, громадянської сміливості, історичної пам’яті та морального вибору. Це цінності, близькі школі, яка навчає самостійного мислення, емпатії та поваги до правди.

Чому Агнешка Голланд?

Рішення про вибір патронки ухвалило Учнівське самоврядування, яке хотіло, щоб школу представляла людина, здатна надихати молодь розвивати свої захоплення, креативність і сміливість у досягненні мети.

Учні пояснили свій вибір передусім зацікавленням у зніманні та створенні відео. Сучасна молодь дедалі охочіше розвиває навички, пов’язані з медіа, монтажем і записом відеоматеріалів. Творчість Агнешки Голланд показує, що завдяки пристрасті, уяві та наполегливій праці можна досягати успіху й здійснювати свої мрії. Її фільми порушують важливі теми, спонукають до роздумів і показують силу образу.

Учнівське самоврядування також вирішило обрати жінку патронкою школи, звертаючи увагу на те, що лише близько 20% шкіл у Польщі мають патронку-жінку. Учні визнали, що варто підтримувати жіночі авторитети й показувати, яку важливу роль жінки відіграють у культурі, науці та суспільному житті. Вибір Агнешки Голланд є також виявом поваги до жінок, які досягають успіху й надихають наступні покоління.

Вибір Агнешки Голланд патронкою школи є символом успішної жінки - амбітної, сміливої та послідовної у своїх діях. Своєю працею вона довела, що талант і рішучість дають змогу досягати міжнародних успіхів і здобувати визнання в усьому світі. Для учнів вона є прикладом того, що варто розвивати свої інтереси й вірити у власні можливості.

Шкільна спільнота пишається вибором патронки, яка надихає молодих людей до творчої діяльності, розвитку талантів і відкритого, чуйного погляду на світ.

Творчий шлях

Голланд закінчила празьку кіношколу FAMU у 1971 році. Після повернення до Польщі співпрацювала з важливими постатями польського кіно, зокрема з Кшиштофом Зануссі та Анджеєм Вайдою. Її повнометражний дебют Aktorzy prowincjonalni став одним із важливих фільмів течії “кіно морального неспокою”.

Після запровадження воєнного стану в Польщі режисерка продовжила працювати за кордоном. Вона створювала художні фільми, сценарії та серіали, зберігаючи характерний інтерес до людини, яка опиняється перед складним рішенням.

Чому вона важлива для нашої школи?

Патронка школи показує, що культура може бути способом говорити про найскладніші теми: історію, відповідальність, насильство, виключення, а також про сміливість і солідарність. Її фільми заохочують ставити запитання, мислити критично та шукати людяність навіть у непростих ситуаціях.

Пйотркув і фільм W ciemności

Матеріали, передані школі, показують локальний контекст фільму W ciemności. У березні 2010 року частину зйомок проводили в Пйотркові-Трибунальському, зокрема біля костелу єзуїтів і на вулиці Rwańska. Фільм розповідає засновану на фактах історію Леопольда Сохи, львівського працівника каналізації, який допомагав євреям, що переховувалися в каналах під час ліквідації гетто.

У січні 2012 року в пйотрковському кінотеатрі Helios відбулася урочиста промоція фільму. Згідно з матеріалами місцевої преси, зал №3 отримав ім’я Агнешки Голланд, а фільм викликав дуже великий інтерес глядачів.

Архівний матеріал із часопису KurieR - Kultura i Rzeczywistość описує, що зйомки на пйотрковській старівці відбувалися 22 і 23 березня 2010 року. Знімальна група працювала біля костелу єзуїтів, на вулиці Pijarska та на вулиці Rwańska, які у фільмі створюють атмосферу окупованого міста.

Автор матеріалу згадує також розмову з Агнешкою Голланд на знімальному майданчику. Режисерка сказала, що якщо це буде технічно можливо, вона охоче повернеться з фільмом до Пйотркова. Вона підкреслила й особистий сентимент до міста, бо родина її мами походить із пйотрковського регіону.

Для місцевої спільноти це була важлива подія: кінопродукція світового рівня поєднала історію, кіно та місця, добре знайомі мешканцям. Для учнів це може бути прикладом, що культура не є чимось далеким - вона може виростати з конкретних вулиць, спогадів і локальної пам’яті.

Що містять передані матеріали?

Архівні скани описують куліси пйотрковської промоції фільму. Автор тексту розповідає, що перша зустріч з Агнешкою Голланд на знімальному майданчику привела до розмови й подальшого інтерв’ю. Режисерка підкреслювала особистий сентимент до Пйотркова, бо з пйотрковського регіону походить родина її мами.

З матеріалів також видно, що фільм спочатку мав робочу назву Ukryci, а пізніше став відомий як W ciemności. Після міжнародних показів і оскарівської номінації в Пйотркові організували урочисту промоцію, під час якої глядачі зустрілися з творцями фільму.

У сканах є також книжка Роберта Маршалла W kanałach Lwowa. Це не книжка Агнешки Голланд, але саме на її основі створено фільм W ciemności.

Книжка описує засновану на фактах історію групи євреїв, які чотирнадцять місяців переховувалися в каналах Львова, та Леопольда Сохи, який спочатку допомагав їм за гроші, а потім ризикував життям своїм і своєї родини. На скані також видно сторінку з присвятою та підписом Агнешки Голланд від 4 січня 2012 року.

Стаття з KurieR про промоцію фільму

Під час зустрічі Агнешка Голланд представляла інших співтворців фільму: художників-постановників Катажину Собанську і Марцела Славінського, свою доньку, режисерку другої групи Касю Адамік, продюсера Войцеха Дановського, а також акторів Кшиштофа Сконечного, Пйотра Ґловацького і Марціна Босака.

Хоча зустріч мала бути невимушеною, на початку з’явилися серйозні теми. Виявилося, що фільм міг узагалі не постати. Спочатку частину бюджету відкликав продюсер із Канади. Через це німецький продюсер мав серйозні проблеми зі здоров’ям і потрапив до психіатричної лікарні. Агнешка Голланд зізналася, що навіть під час реалізації фільму мала побоювання, чи вдасться його завершити. Спершу вона не хотіла знімати фільм про Голокост, бо це дуже виснажлива тема. Коли прочитала сценарій, ще не знала, що це правдива історія. Катажина Собанська і Марцел Славінський розповіли, що спочатку фільм планували знімати у Львові.

Численна публіка могла почути багато цікавих історій і анекдотів. Агнешка Голланд жартувала про “травми” Роберта Вєнцкевича: проблеми зі спиною, опік шиї від ліхтарика та плоскостопість, якої він набув від носіння важкої сумки. Кшиштоф Сконечний розповідав про навчання львівської говірки. Пйотр Ґловацький говорив про багатомовну знімальну групу й багатомовні діалоги. Марцін Босак почав розповідати про “день директора”, але не міг розкривати сюжет фільму. Кася Адамік співчувала канадським звукорежисерам, які зовсім не розуміли записуваних діалогів. Лише на фестивалі в Торонто, коли з’явилися субтитри, Агнешка Голланд побачила в їхніх очах полегшення: вони нарешті зрозуміли, що записували.

Наприкінці були запитання від публіки та відкриття таблички з назвою зали. Відтоді зал №3 у кінотеатрі Helios мав носити ім’я Агнешки Голланд. Було також довге роздавання автографів, яке тривало близько 15 хвилин. Творці фільму W ciemności виїхали з Пйотркова задоволені, хоча з помітним запізненням, і вирушили на промоцію фільму до Лодзі.

Після цього відбувся показ фільму. Коли він завершився, у залі панувала тиша. У багатьох глядачів на очах були сльози. Це був красивий і зворушливий фільм.

Пйотрковська преса по-різному описала промоцію фільму W ciemności. Найширше тему представив Dziennik Łódzki. Натомість Tydzień Trybunalski поставився до події майже маргінально. Неприємним моментом став інтернет-ролик, який, використовуючи матеріал із прем’єри, фактично був прихованою рекламою книжки Piotrków filmowy. Автор тексту зазначав, що боявся, аби його не побачила Агнешка Голланд, адже її образ було незаконно використано в рекламі. На щастя, до цього не дійшло. Згодом стало відомо, що кінематографісти згадували пйотрковську промоцію найтепліше.

Пйотрков’яни не підвели. У наступні дні на сеанси W ciemności бракувало квитків. За два місяці від дня прем’єри в пйотрковському кінотеатрі Helios фільм переглянули понад 10 тисяч глядачів.

“Мала замінити Кінґу Прайс” - спогад статистки

Мешканка Белхатова Барбара Марон, яка була статисткою у фільмі Агнешки Голланд, спеціально для читачів KurieR записала свої враження зі знімального майданчика.

Коли 22 і 23 березня 2010 року в Пйотркові знімали сцени, навіть назва фільму була ще іншою. Усі знали, що Агнешка Голланд знімає фільм під назвою Ukryci. Лише згодом стало відомо, що назву змінено на W ciemności. Барбара Марон не була з Пйотркова, хоча мала до міста сентимент: вона закінчила тут ліцей “Chrobry” і мала родину. Її участь у роботі на плані була випадковою: вона приїхала до Пйотркова з іншою метою, зокрема шукала роботу, і несподівано почула по радіо про кастинг. Оскільки кіно було її великою пристрастю, вона вирішила спробувати.

На кастинг прийшло приблизно тисяча людей. Барбара Марон опинилася серед близько 200 вибраних. Як одна з небагатьох, вона зіграла в сцені з головними героями й не була вирізана з фільму. Вона згадувала, що стресу майже не було, бо статисти точно знали, хто, де і що має робити. Робота, однак, була важкою й виснажливою: одну й ту саму сцену повторювали багато разів, стоячи під потоками штучного дощу в березні, надворі, біля дверей костелу. Було холодно, знімальний день тривав довго, а результат у фільмі зайняв лише кільканадцять секунд.

Вона не була єдиною людиною з Белхатова на плані. Там зустріла знайому з сином, які також брали участь у виробництві, хоча в інших сценах, знятих донькою Агнешки Голланд - Касею Адамік. За її словами, під час зйомок відчувалося, що вони беруть участь у створенні чогось видатного.

Авторка спогаду додала також історію про пропозицію замінити акторку, яка грала одну з головних ролей. Їй подзвонили зі знімального майданчика, коли вона вже поверталася автобусом до Белхатова. Було пізно, і причиною відмови стала звичайна проблема з транспортом між Пйотрковом і Белхатовом. Її попросили замінити акторку в сценах усередині костелу, але вона вже не мала можливості доїхати. Зрештою вона вирішила, що так, мабуть, було краще, бо ці сцени, ймовірно, все одно не потрапили до фільму.

Наприкінці вона підсумувала, що саме так виглядає робота на знімальному майданчику: тисячі дублів і незліченні години для того, щоб глядач побачив кінцевий результат. Вона мала свої кільканадцять секунд, а залишилися спогади на все життя з плану під керівництвом “віртуоза кіно” - Агнешки Голланд. Вона привітала режисерку й усю команду, додавши: “Добра робота!”.

Цінності, які залишаються з учнями

• сміливість говорити правду,
• відповідальність за слова й рішення,
• уважність до долі іншої людини,
• повага до історії та пам’яті,
• відкритість до культури, мов і різних перспектив.

Джерела: архівні матеріали, передані школі, Culture.pl, Filmowe Łódzkie та PISF.